Заїхати можна тільки в темряві. Без фар. Без аварійки. Без світла в салоні. Розвантажують волонтерів «кіборги» дуже швидко. А за 10 хвилин око звикає бачити силуети. А потім волонтерів ведуть ночувати. Без ліхтарика, але навіть в темряві видно руїни.
В місці «зимівки» хлопці сплять в спальниках, поки поряд вибухають гранати. Фоном показує телевізор, а повар готує прямо біля солдатівщо відпочивають, смачний плов. Такий тут побут.
І насправді волонтери привезли дуже важливу річ. Найважливішу, можливо.
«Дякуємо за воду. Все інше для перемоги, тут, в аеропорту, у нас є...», - каже в дорогу волонтерам командир взводу 40-ї бригади «Байкал».
/Громадське.Запоріжжя
http://www.hromadske.tv/society/donetskii-aeroport-pobut/
