Rudy Ogon (rudy_ogon) wrote,
Rudy Ogon
rudy_ogon

Корець. Римо-католицька церква св. Антонія



Рід князів Корецьких, який стояв біля витоків українського козацтва в боротьбі з турецько-татарськими ордами, заклав і профінансував будівництво на місці стародавнього городища Корця для своїх підданих католицького віросповідання дерев’яного храму в 1533 році.











І хоча спочатку святиня освячена на честь Успіння Діви Марії була наділена лише скромним статусом призамкової каплиці, у зв’язку з постійною військовою загрозою зі сходу її архітектура носила сліди оборонного будівництва – периметр був укріплений кам’яною стіною з вежею і з’єднувався з твердинею на вершині відрога Волинського щита широким підземним ходом, що проходив під руслом річки.











Відбудовувати оплот віри католицької парафії в камені довелося вже молодшій гілці князівського роду Чарторийських, яка отримала у спадок місто на березі Корчика після згасання роду Корецьких. Саме на їхні кошти в 1706-ому при активній підтримці ксьондза Станіслвава Кропивницького був зведений костел-фортеця з елементами декору в стилі бароко.













Після ліквідації корецького францисканського кляштора російською владою в 1835 році парафіяльний костел залишився не тільки єдиним католицьким храмом в окрузі, але і став духовним правонаступником спадщини знищеної обителі, отримавши в своє повне розпорядження вельмишановану серед християн усіх конфесій ікону святого Антонія з Сином Божим (Imago Gratioza Saucti Antoni).











А в 1915-ому була розпочата масштабна реконструкція храму за проектом та під безпосереднім керівництвом польського архітектора Джозефа Пія Джіконского (1844 — 1927), що тривала майже рік. Саме тоді будівля кардинально змінила своє планування і вівтарна частина опинилася на півдні (раніше центральна вісь проходила зі сходу на захід), а вінчаючі нову частину будівлі хрести – розгорнуті під 90º. Можливо саме після тієї перебудови костел освятили на честь святого Антонія Падуанського.









А в 1915-ому була розпочата масштабна реконструкція храму за проектом та під безпосереднім керівництвом польського архітектора Джозефа Пія Джіконского (1844 — 1927), що тривала майже рік. Саме тоді будівля кардинально змінила своє планування і вівтарна частина опинилася на півдні (раніше центральна вісь проходила зі сходу на захід), а вінчаючі нову частину будівлі хрести – розгорнуті під 90º. Можливо саме після тієї перебудови костел освятили на честь святого Антонія Падуанського.



задня стінка


зібрана на таких цвяхах та чопах




Батько Серафим не дожив до світлого моменту здобуття Україною незалежності в 1991-ому, а разом з нею і падіння всіх заборон на релігійну діяльність. Частково відновлений же костел був наново освячений на честь Успіння Діви Марії і Антонія Падуанського в 1994 році, після чого почалося його поступове повернення до колишньої слави і величі.

фігури












колишня основна алтарна частина


Півтисячоліття існування не могло не позначитися на зовнішньому вигляді однонавового із закругленою апсидою на півдні храму на правому березі річки Корчик. Його домінуючі барокові риси кілька згладжені копулою, змінене на 90º планування (нинішня вісь південь-північ) та утворюючі нині наву прибудови в південній і північній частинах створюють трохи хаотичний, але при цьому досить гармонійний зовнішній вигляд.

















Зовнішнє оформлення костелу у вигляді спарених пілястрів доричного ордера, порталу центрального входу з розірваним напівкруглим фронтоном, барокових крутиків спливів, витонченої двох’ярусної сигнатурки, люкарн купола колишньої апсиди, різноманіття використаних конфігурацій віконних прорізів (овальні, круглі, коробові, аркові), складнопрофільних карнизів і башточки-надбудови світлового барабана при двох перехрещених осях храму створюють унікальний неповторний вигляд, який породжує чарівність нашарування епох.















Внутрішній простір нави розкреслено подвійними пружними арками, що ділять його на дві частини, яке вінчають зірчасті (кришталеві) склепіння. З колишнього оздоблення практично збереглася лише мала частина настінного розпису. Два наявних в розпорядженні служителів культу барокових вівтаря XVII століття були перевезені з костелу святого Антонія села Великі Межирічі.















У північній частині огородженого по периметру невисокою цегляною стіною комплексу підноситься вгору трипілонна дзвінниця під чотирисхилою покрівлею з глибокими нішами для святих фігур на зовнішніх опорах. Її аскетичний вигляд кілька скрашують лопатки і профільований лобовій карниз.

трохи архівного...

















план церкви, на якому чітко вгадується її стара частина...


десь 1980-ті


Джерела:
https://zabytki.in.ua/uk/1778/kostel-svyatogo-antoniya-v-kortsi

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. Monobank (5375 4141 0020 4055) одержувач - Максим Рітус.

https://m-a-d-m-a-x.livejournal.com/531015.html
Tags: kresy wshodnie, patrimoine architectural, pologne, ukraine, église catholique
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments